Нормативні документи

Іноземні мови. Методичні рекомендації - 2017-18н.р.

Вивчення іноземних мов у 2017-2018 навчальному році буде здійснюватися за 
такими навчальними програмами:


«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних

закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов

1-4 класи», К., 2016 р.;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов
5-9 класи», К., 2017 р.;
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних
закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов
10-11 класи», К., 2017 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна
мова 5-11 класи», К., 2017 р. - http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-
serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html

Робочі навчальні плани на 2017/2018 навчальний рік складаються
для:
1-4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи,
затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;
5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту
України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН
України від 29.05.2014 № 664;
10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України
від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від
29.05.2014 № 657;
для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих
предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-9 класи – за Типовими
навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня
затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409,
зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664
(додаток 8); 10-11 класи – за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом
МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН
України від 29.05.2014 № 657;
спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4
класи – за Типовими навчальними планами початкової школи,
затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572
(додатки 4-5 ); 5-9 класи - за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом
МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними
наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 10-11 класи – за
Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ
ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі
змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток
19);
для білінгвальних класів: 5-9 класи - за Типовими навчальними
планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими
наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами,
внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 10-11 класи – за
Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ
ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі
змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток
20);
Як і в минулі роки інваріанта складова Типового навчального плану
основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної
освіти на рівні Державного стандарту.
Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім
навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального
навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня
навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Звертаємо увагу на:
 Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня
(Наказ Міністерства від 29.05.2014 №664), згідно яких навчальний
заклад отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.
Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мовиприймається, за 
наявності умов для такого вивчення навчальним
закладом самостійно;
 наказ Міністерства від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до
Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів»
згідно якого збільшено години на вивчення іноземної мови за
рахунок варіативної складової.
Організація навчально-виховного процесу за оновленими навчальними
програмами з іноземних мов для 5-9 та 10-11 класів.
Короткий опис основних змін внесених до навчальних програм з
іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих
шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов.
1. Удосконалено застосування компетентнісного підходу до навчання
іноземної мови в контексті положень «Нової української школи» згідно
з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.
2. Створено нову пояснювальну записку до програми – визначено
ієрархію цілей навчання, завдання навчального предмета узгоджено із
галузевою та освітньою метою, а також із Загальноєвропейськими
Рекомендаціями з мовної освіти: викладання, вивчення, оцінювання.
3. Узгоджено термінологічний апарат, зокрема, назви комунікативних
умінь, із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.
4. Виокремлено в навчальних програмах чотири інтегровані змістові лінії,
а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова
грамотність», які спрямовані на формування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих
ситуаціях.
5. Додано новий розділ до змістової частини програми «Інтегровані
змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації», в якому для кожного
класу за тематикою ситуативного спілкування сформульовані відповідні
комунікативні вміння.
6. Визначено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів відповідно до рівнів і дескрипторів комунікативних умінь
Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти (комунікативна
компетентність).
7. Окреслено лексичний, граматичний і фонологічній діапазон
учня/учениці на кінець 9-го класу (лінгвістична компетенція).
8. Уточнено орієнтовний розподіл змісту по класах стосовно сфер
спілкування, тематики ситуативного спілкування, мовленнєвих функцій
та мовного інвентаря.
9. Внесено до складу граматичного мінімуму (англійська мова) у 5-му
класі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови
вивчення часових форм Present та Past Continuous, які були вилучені з
програм для початкової школи у процесі їх оновлення.
10. Перенесено зміст рубрик «Соціокультурна компетенція»,
«Загальнонавчальна компетенція» в опис компетентнісного потенціалу
предмета «Іноземні мови» до відповідної компетентності з метою
уникнення дублювань.11. Введено орієнтовні параметри оцінювання в 
узгодженні з програмами
початкової школи, конкретизовано кількісні показники із сприймання
на слух.
12. Змінено змістове наповнення теми «Засоби масової інформації» у 9
класі з метою її оптимізації і відповідно до інтересів сучасних учнів.
У 2017-2018 навчальному році розпочнеться реалізація оновлених
програм з іноземних мов для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів. Особливістю нового навчального змісту є те, що він передбачає
розгортання навчально-виховного процесу не тільки за традиційною
тематикою ситуативного спілкування, але й за чотирма інтегрованими
змістовими лініями, а саме: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість
та фінансова грамотність», які спрямовані на формування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих
ситуаціях та подолання фрагментарності навчання.
Методичне підґрунтя для навчання іноземної мови, що сприяє
реалізації інтегрованих змістових ліній, становлять визначальні підходи:
компетентнісний, інтегрований (міжпредметний), комунікативно-
діяльнісний і особистісно зорієнтований. Відповідно до компетентнісного
підходу, результатом навчання має стати сформованість ключових і
предметних компетентностей. Інтегрований підхід зумовлює
спрямованість освітнього процесу на комплексне сприйняття світу учнем
через встановлення міжпредметних зв’язків. Комунікативно-діяльнісний
підхід орієнтує організацію навчального процесу з іноземної мови на
забезпечення активної, особистісно значущої, усвідомленої комунікативної
діяльності. Особистісно зорієнтований підхід передбачає спрямованість
освітнього процесу передусім на плідний розвиток особистості кожного
школяра, розкриття його здібностей, побудову індивідуальної освітньої
траєкторії учня.
Реалізація зазначених підходів має свої особливості в основній
школі, які відбиваються у різних аспектах організації освітнього процесу з
іноземної мови. Тому для надання допомоги вчителям щодо врахування
змін у програмах під час календарного планування підготовленонаступний 
методичний коментар.
Навчальні програми з іноземних мов не встановлюють порядок
вивчення тематики ситуативного спілкування у рамках навчального року, а
лише вказують на зміст, вивчення якого є об’єктом тематичного і
семестрового контролю. Вчителі можуть обирати послідовність розкриття
навчального матеріалу в межах окресленої тематики, але так, щоб не
порушувалась логіка його опрацювання.
Навчальні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що
безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній.
Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення
інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх
реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й
інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних
знань та умінь, а також навчальних методів з метою формування ключових
життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми й
навчального процесу відповідно до потреб певного класу.
Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному
році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо
додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її
виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізує його методику
навчання та компетентнісний потенціал предмету «Іноземні мови».
Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя,
передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу
відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання.
Важливим чинником розвитку ключових життєвих компетентностей
є інтегрованість змісту уроку іноземної мови, яка передбачає:
 проблемність змісту висловлювань на уроках, що стимулюють
дискусію, обговорення, пошук різних джерел інформації, зіткнення
думок і переконань;
 пов’язаність змісту уроку з реальним світом;
 практичну цінність інформації, що має знаходити підтвердження через
реальні факти, у змодельованих на уроці ситуаціях.
Ключові компетентності можна розвивати щоуроку через відповідні
форми роботи, які відображають комунікативно-діяльнісний підхід до
навчально-виховного процесу.
Для цього потрібно використовувати:
 інтерактивні методи, які забезпечують активну діяльність учнів у
процесі опанування навчального матеріалу;
 кооперативне навчання, в якому формуються соціальні вміння,
лідерські якості та скорочується відстань між учителем та учнем;
 рольові та ділові ігри, які переносять учнів у таке бажане доросле
життя, допомагають побачити світ і себе у ньому, підвищують
самооцінку і попит на нове;
 проектні технології, завдяки яким в учнів формується проектне
мислення, почуття відповідальності та досвід цілеспрямованої
співпраці, вони вчаться застосовувати знання на практиці, працювати в
команді над конкретним завданням, презентувати свої результати;
 методи «змішаного навчання», які поєднують у собі традиційне й
дистанційне навчання та найбільш відповідають інтересам і
уподобанням учнів, які живуть у період стрімкого інформаційно-
технологічного розвитку суспільства та володіють комп’ютерною
грамотністю;
 вихід за межі класу на екскурсію або на «польове дослідження», що
допоможе переконати учнів у сенсі навчання, мотивує й активізує до
пізнання нового. Для того, щоб така форма роботи мала максимальний
ефект, важливо, щоб її завершенням стало осмислення побаченого й
почутого у вигляді учнівських презентацій, відгуків, рефлексивних
нотаток, заповнення листів спостереження тощо;
 звернення до досвіду учнів, що гарантує перетворення кожного учня на
справжнього учасника навчально-виховного процесу, співтворця й конструктор 
нових знань;
 відповідні форми оцінювання, а саме: самооцінювання, яке формує
здатність до самоаналізу, спостережливість за собою, вміння бачити та
визнавати перед собою власні помилки; взаємооцінювання, що виховує
відкритість до критики з боку інших, здатність відсторонювати об’єкт
від суб’єкта оцінювання, вміння слухати, аналізувати й порівнювати.
Під час планування уроків інтегрованого характеру вчителю
іноземної мови необхідно упорядковувати навчальні цілі в залежності від
складності розумових дій над матеріалом. Наприклад, вчителі пропонують
завдання, які б не обмежували учнів двома рівнями когнітивних процесів
нижчого порядку (знання та розуміння), а поступово виводили б їх на рівні
когнітивних процесів вищого порядку (застосування, аналіз, оцінка та
творення) за таксономією Блума. На кожному етапі вчитель формулює цілі
навчання, але не з погляду педагога, як дидактичні цілі (формувати,
удосконалювати тощо), а з погляду учня, як очікувані результати
діяльності (учень умітиме, зможе тощо). Складена матриця цілей повинна
відповідати всім рівням когнітивних процесів. Таке планування занять має
декілька переваг:
 знаючи цілі навчання, учитель упорядковує їх, визначаючи
першочергові, базові, а також, порядок засвоєння матеріалу й подальші
перспективи роботи над ним;
 знання вчителем конкретних цілей дає можливість пояснити учням
орієнтири в їх спільній роботі;
 чітке формулювання цілей, які виражені через результати діяльності,
піддається надійному та об’єктивному оцінюванню.
У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно
реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції предмета. Через те,
що вони є функціями предмета, а не цілями навчання, зникає потреба
визначати освітні, виховні та розвивальні цілі в планах уроків.
Отже, в плані уроку цілі можуть виглядати так:
Мета уроку (як намір учителя)
Сприяти розвитку в учнів уміння ввічливо висловлювати власні
переконання, думки, згоду й незгоду, використовуючи для цього необхідний 
лексико-граматичний інвентар.
Очікувані результати (як досягнення учнів)
На кінець уроку учні вмітимуть ввічливо висловлювати власні
переконання щодо впливу деструктивних молодіжних рухів на життя
однолітків.
Для успішної реалізації інтегрованих змістових ліній важливою є
співпраця вчителів іноземних мов з учителями інших предметів. Для цього
у школі слід створювати умови й можливості для тісної взаємодії та
підтримувати професійний взаєморозвиток вчителів з метою здійснення
різних способів інтеграції: міжпредметних зв’язків, комбінування
предметів, мультидисциплінарної інтеграції.
Навчально-методичне забезпечення
У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися
лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф
Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури
затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та
оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і
науки України”. Із зазначеним переліком можна ознайомитись на сайті
Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
Зміст чинного навчально-методичного забезпечення з іноземних мов,
яке створювалось протягом 2012-2017 років для 5-9 класів, відповідає
сферам і тематиці ситуативного спілкування, лінгвістичному компоненту
нових «Навчальних програм з іноземних мов для 5-9 класів», а також
корелюється із окресленими в «Пояснювальній записці» метою базової
загальної освіти, завданнями іноземної мови в її реалізації та рівнем
комунікативної компетентності на кінець 9 класу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування
навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого
програмою й стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально-
пізнавальної діяльності учнів.
Зміст навчання іноземної мови охоплює такі види мовленнєвої
діяльності: рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для участі в них
необхідні такі уміння: сприймання на слух, говоріння, читання та письмо.
Для виявлення рівня володіння кожним умінням розроблені відповідні
критерії.
Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над
ходом і якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови.
Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів від
них очікують. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості
своїх знань і умінь.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не
поурочне), тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова
державна атестація.
Основною ланкою в системі контролю у загальноосвітніх навчальних
закладах є поточний контроль, що проводиться систематично з метою
встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів
оволодіння ним та здійснення корегування щодо застосовуваних
технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Питання завдання, тести 
спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й
повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із
фронтальною роботою групи.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного
оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не
передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки
робочих зошитів не враховуються.
Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що
проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального
матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження
результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий
контроль проводиться двічі на рік.
Завдання для проведення семестрового контролю складаються на
основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого
матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що
дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Семестровий контроль проводиться за чотирма уміннями
(аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться, наприклад,
такий запис:
5.12.
Контроль
аудіювання
18.12.
Контроль
говоріння
22.12.
Контроль
читання
25.12.
Контроль
письма
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може
бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання
(тематичного) та оцінок контролю з чотирьох умінь.
У початковій школі (1-4 класи) зошити перевіряються після кожного
уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
У 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи,
але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх
учнів.
До виправлення помилок у письмових роботах вчителі
можуть підходити диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів
та рівень сформованості відповідного уміння у конкретного учня/учениці
виправляти помилки власноруч; підкреслювати слово/вираз тощо з
помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного
виправлення її учнем/ученицею; позначати рядок, в якому є помилка, на
полях з метою самостійного пошуку та виправлення помилки учнями.
Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу
«Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково
допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення
предмета».
Зошити підписуються мовою вивчення.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002
№ 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас
ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні
іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас
чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення
іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної
освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього
документа можна на сайті: http://www.coe.int;
Літні мовні табори
У 2017 році в Україні стартує новий спільний проект Міністерства
освіти і науки України та Громадської ініціативи «Глобал Офіс»
Go Camp – це новий формат табору, робочою мовою якого є англійська,
французька або німецька.
Більш докладнішу інформацію можна віднайти на сайті за посиланням  http://gocamps.com.ua .

     Наші партнери: «Макміллан Едюкейшн», «Експрес Паблішінг», «Британська Рада в Україні», Корпус Миру США в Україні «Оксфорд Юніверсіті Прес», видавництво «Пірсон», «Кембрідж Юніверсіті Прес» «ММ Паблікейшн» підготували методичні та практичні матеріали для організації та  проведення літніх мовних таборів у навчальних закладах. Більш детально ознайомитись з ними можна на сайті Міністерства за посиланням:          http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/2016-%E2%80%93-rik-anglijskoyi-movi-v-ukrayini/litni-movni-tabori/praktichni-materiali/



Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації

 учнів (вихованців)у системі загальної середньої освіти

 у 2016/2017 навчальному роціЗагальні положення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-149 від 13 березня 2017 року
Департаменти (управління)
освіти і науки обласних,
Київської міської державних
адміністрацій
Про проведення державної підсумкової
атестації у загальноосвітніх навчальних
закладах, у 2016/2017 навчальному році
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про Державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, надсилаємо орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році та змісту атестаційних завдань, що додаються.
Заступник міністра       Павло Хобзей
ЗАТВЕРДЖУЮ
заступник Міністра
освіти і науки України
П. К. Хобзей
Орієнтовні вимоги
до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)
у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році
Загальні положення
Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2016/2017 навчальному році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказу МОН України від 20.10.2016 № 1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році» із змінами, внесеними наказом МОН від 30.12.2016 № 1696«Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 року № 1272».
Строки проведення державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів І і ІІ ступенів  визначаються педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.
Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах І і ІІ ступенів  проводиться за місцем навчання у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань,  і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.
У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів: української мови, літературного читання, математики. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити державну підсумкову атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення державної підсумкової атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.
У загальноосвітніх навчальних закладах ІІ ступеня державна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів:
1) українська мова;
2) математика;
3) предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження ДПА затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.  У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для   проходження державної підсумкової  атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».
Державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 23 травня по 16 червня 2017 року згідно з графіком, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016 № 1055 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти»,  з трьох предметів:
1) українська мова;
2) математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття); випускники можуть обирати один з цих двох навчальних предметів незалежно від профілю навчального закладу;
3) предмет за вибором учня з одного з зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова - залежно від того, яка іноземна мова вивчалась у старшій школі), математика, історія України (період ХХ – початок ХХІ століття). Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета  історію України і навпаки.
У загальноосвітніх навчальних закладах  з навчанням або вивченням мов національних меншин проведення державної підсумкової атестації з навчального предмета «Мова національної меншини» здійснюється відповідно до вимог наказу МОН від 20.10.2016 № 1272щодо Переліку навчальних предметів, з яких у 2016/2017 навчальному році проводитиметься державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженому наказом МОН від 20.10.2016 № 1272 у редакції наказу МОН від 30.12.2016 № 1696.
Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua)


Для визначення оцінок за ДПА зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета). Інформацію про  перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, можна отримати на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному навчальному році (з 01 червня 2016 року по 01 червня 2017 року) отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту  Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 - німецька мова; DELF/DALF - французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) рівня B-1 – для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 – для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов,   результати зазначених іспитів (за бажанням випускника) зараховуються як результати ДПА і у додаток до атестата про повну загальну середню освіту  виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів. Випускники, які вже отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту, але зареєструвалися для проходження  ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, мають до 31 березня 2017 року внести відповідні зміни до реєстраційних даних, звернувшись за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію у навчальному закладі. Випускники, які не внесуть відповідні зміни, проходять ДПА з іноземної мови у формі ЗНО.
Випускникам, які отримують міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту рівня В-1, В-2 у період з  31 березня до 01 червня 2017 року і які проходитимуть ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, у додаток до атестата про повну загальну середню освіту (за зверненням випускника) виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів.
Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1-12 балів зазначаються у відомостях результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, що передаються загальноосвітнім навчальним закладам в електронному вигляді. Передання відомостей відбувається в терміни, визначені Календарним планом підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016 № 1055.
При цьому звертаємо увагу на те, що внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв випускників щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий випускник атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання загальноосвітнім навчальним закладам будуть надаватися відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього незалежного оцінювання.
Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними  порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА. Відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.
Український центр оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) надсилає навчальним закладам результати ДПА, проведеної у формі ЗНО під час основної сесії, до 20 червня 2017 року.
Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів та вечірніх/заочних класів загальноосвітніх навчальних закладів та учням загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Міжнародна українська школа» надається право пройти ДПА з усіх предметів, визначених МОН України, за місцем навчання за завданнями укладеними навчальними закладами. У  разі проходження такими учнями зовнішнього незалежного оцінювання оцінка за ДПА виставляється  за результатами ЗНО.
Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, укладеними вчителями навчального закладу.
Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.
Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.
В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, які зареєструвалися на екстернатну форму навчання, але не зареєструвалися у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (лист МОН від 14.09.2015 № 1/9-436 «Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України»), матимуть можливість пройти ДПА в навчальному закладі у вересні поточного року за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Оформлення атестаційної роботи (зразок)
Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:
Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:
Диктант
Тарас Шевченко
У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р.
Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.
Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи
Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.
Виставлення оцінок за ДПА
Бали за ДПА виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна". Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).
Орієнтовні вимоги  до змісту атестаційних робіт 



Іноземні мови
Атестація  з іноземних мов проводиться у письмовій формі і складається з трьох частин (читання, використання мови та письмове повідомлення) за матеріалами, підготовленими вчителем.
При цьому необхідно дотримуватися основних вимог щодо підготовки завдань, насамперед - відповідності завдань рівням зазначених у державних стандартах та навчальних  програмах для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень А2+; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов  рівень В1.
Матеріали повинні забезпечити виявлення рівня сформованості в учнів умінь за двома видами мовленнєвої діяльності та виявляти рівень володіння учнем (ученицею) іноземною мовою.
Вчитель формує завдання  з трьох вищезазначених  складових певного рівня  відповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До складу матеріалів має входити: текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущеними словами на використання мови та одного завдання для написання письмового повідомлення.
Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів у класі, які виявили бажання проходити атестацію з іноземних мов. Кожен (кожна) учень (учениця) отримує окремий варіант. Правильність виконання завдань  оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань. На виконання усіх завдань відводиться одна астрономічна година.
          Вимоги до складових частин  атестації.
Перше завдання – читання  тексту та виконання післятекстового завдання. Мета – виявити рівень  сформованості умінь учнів читати і розуміти тексти самостійно, у визначений проміжок часу.
Типи текстів: статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення.
Форми завдань: завдання із вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар);  запитання з короткими відповідями (2-3 слова);  встановлення логічного порядку простого тексту;  знаходження аргументів та висновків;  встановлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв. Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки одна правильна. Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.
Друге завдання – використання мови.  Це завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Мета – визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися іноземною мовою.
Забезпечення: тексти різні за обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчається.
Форми завдань: завдання із вибором однієї правильної відповіді. Завдання полягає у тому, щоб учень (учениця) вибрав (-ла) одну правильну відповідь із чотирьох варіантів відповідей; текст із пропусками для заповнення. Учень (учениця) має заповнити пропуски в тексті, використовуючи подані слова або словосполучення. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана одна правильна відповідь.
Третє завдання – писемне мовлення. Мета – визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов’язані із повсякденним життям.
Запропоновані завдання: письмові - супроводжуються спеціальними поясненнями, які визначають про що саме учні повинні написати. Від учнів вимагається створити тексти на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок (картинок, фотографій, таблиць, схем тощо). Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень надав запис завдання без граматичних та лексичних помилок.



Характеристика сертифікаційної роботи
У характеристиці сертифікаційної роботи з англійської мови визначено структуру тесту, час, відведений на його виконання, конкретизовано кількість та типи завдань, уміщених до сертифікаційної роботи, наведено схему нарахування тестових балів. Детальне ознайомлення з цією інформацією допоможе випрацювати власну стратегію ефективної роботи під час зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови.
Сертифікаційна робота з англійської мови містить 43 завдання. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 56. На виконання сертифікаційної роботи відведено 120 хвилин.
Результат виконання завдань Task 1–3 частини «Читання», Task 6 частини «Використання мови» та частини «Письмо» буде зараховуватися як результат державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року (за вибором випускника).
Результат виконання всіх завдань сертифікаційної роботи буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів.

Робота складається з трьох частин:
  • Частина «Читання» (Task 1–4) містить 22 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання позначаються в бланку відповідей А.
  • Частина «Використання мови» (Task 5 та Task 6) містить 20 завдань. Відповіді на ці завдання позначаються в бланку відповідей А.
  • Частина «Письмо» містить одне завдання відкритої форми. Відповідь на це завдання записується в бланку відповідей Б.

Типи завдань сертифікаційної роботи та схеми нарахування балів за виконання завдань
Форма / опис завдання
Схема нарахування балів
Завдання на встановлення відповідності (Task 1: № 1–5*, Task 3: № 11–16*). У завданнях пропонується підібрати заголовки до текстів/частин текстів із наведених варіантів; твердження/ситуації до оголошень/текстів; запитання до відповідей або відповіді до запитань. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання встановив відповідність і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А.
або 1 бал:
бал – за правильно встановлену відповідність; балів, якщо правильної відповідності не встановлено, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (Task 2: № 6–10*). Завдання складається з основи та чотирьох варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.
0 або 1 бал:
1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на заповнення пропусків у тексті (Task 4: № 17–22, Task 5: № 23–32, Task 6: № 33–42*). У завданнях пропонується доповнити абзаци/речення в тексті реченнями/ частинами речень, словосполученнями/словами із наведених варіантів. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А.
або 1 бал:
бал, якщо вказано правильну відповідь;
балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№ 43*). Завдання складається з основи та передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного висловлення відповідно до запропонованої комунікативної ситуації в бланку відповідей Б.
0 до 14 балів:
а. Змістове наповнення (опрацювання трьох умов, зазначених у комунікативній ситуації): а1 – перша умова: 0, 1 або 2 бали; а2 – друга умова: 0, 1 або 2 бали; а3 – третя умова: 0, 1 або 2 бали.
b. Структура тексту та зв’язність:
b1 – логіка викладу та зв’язність тексту (наявність з’єднувальних елементів у тексті): 0, 1 або 2 бали; b2 – відповідність письмового висловлення заданому формату (твір, лист (особистий, діловий), оголошення, записка тощо): 0, 1 або 2 бали.
Використання лексики (лексична наповнюваність, володіння лексичним матеріалом): 0, 1 або 2 бали.
Використання граматики (морфологія, синтаксис, орфографія): 0, 1 або 2 бали.
Якщо учасник зовнішнього оцінювання отримує балів за критерій а. Змістове наповнення  або с. Використання лексики або d. Використання граматики, то в такому випадку вся робота оцінюється в 0 балів.

* – завдання, результат виконання яких буде зараховуватися як результат державної підсумкової атестації




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ  У 2016-2017 н.р.

Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437

Вивчення іноземних мов здійснюватиметься  за  такими навчальними програмами:
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1-4 класи»,  Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи»,  Київ, 2010 р.;
«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами. Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року,  а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Натепер до навчальних програм для учнів 1-11 класів внесено зміни, якими розроблено нові стратегії вивчення іноземних мов та організації навчальної діяльності. Вилучено ряд граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення  знань. Ряд граматичних структур перенесено до інших класів, де вони більш логічно поєднані з тематичним розподілом. Також обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення складних форм шляхом перенесення їх до наступних класів.
Програма не обмежує самостiйнiсть і творчу iнiцiативу  вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо, відео матеріали тощо).
Робочі навчальні плани на 2016/2017 навчальний рік складаються для:
-1-4-х класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 № 572;
- 5-8-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 664;
- 9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
-10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 657;
- для спеціалізованих шкіл (класів), з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-8 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 657;
- для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5 ); 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);
-для білінгвальних класів: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України  від 29.05.2014 № 657  (додаток 20);
Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ Міністерства від 29.05.2014 №664), згідно яких навчальний закладотримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається навчальним закладом самостійно.
Навчально-методичне забезпечення
У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише література, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та  оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком  можна ознайомитись  на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.      Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона відображає специфіку  предмета іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовленнєвої діяльності:говоріння, аудіювання, читання, письмо.
У новій серії підручників для 8-го класу автори послідовно втілюють формування учнівської здатності до міжкультурного спілкування, яка складається з трьох взаємопов’язаних компонентів:
1) комунікативної методики вивчення ІМ;
2) створення особистої траєкторії навчання учня;
3) формування навичок позитивної взаємодії на міжкультурному рівні.
Запропонований підхід дозволяє чітко виділити в якості пріоритетів навчання ІМ не систему мови, а змістові аспекти навчання та, відповідно, інтереси й потреби учнів як суб’єктів навчального процесу. Особливого значення набувають такі аспекти навчання, як соціокультурні фактори, мотивація, розвиток особистості учня засобами вивчення іноземної мови, під час яких відбувається співставлення життєвого досвіду та соціокультурних реалій, у яких живуть українські та іншомовні підлітки, виявлення спільного і відмінного, врахування специфіки іншомовного середовища, усвідомлення якої дозволяє українському підлітку адекватно розв’язувати особисті завдання спілкування із представниками інших країн.
Організація літніх мовних таборів
Одним із нестандартних підходів для забезпечення якісного навчання дітей мовам уже другий рік поспіль є створення літніх таборів. Такі табори покликані спонукати школярів практично застосовувати знання з мов, отриманих протягом навчального року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах, театральних виставах тощо).
Завдання мовного табору - показати дітям інший, відмінний від шкільного стиль викладання, де акцент ставиться на практичну частину і знання, які можна застосувати пізніше і в інших областях. Вивчення іноземних мов у таких таборах не має перетворюватися на продовження навчального процесу. Основна мета мовних таборів - зацікавити учнів іноземними мовами та сприяти самостійній підготовці вдома.
Схематично напрямки діяльності мовних літніх таборів можна розбити на три види це: музичний напрямок, проектні роботи, інсценування.
Учні початкових класів потребують розумного співвідношення мовної практики та розважальних видів діяльності для того, щоб досягти грамотного використання мовних структур. Це зумовлено тим, що в цьому віці діти мають надзвичайну здатність запам’ятовувати нову інформацію, але абстрактне мислення ще не достатньо розвинуте, що не дозволяє їм застосовувати вивчене в різних ситуаціях. Саме тому пісні є надзвичайно цінною частиною навчального процесу з учнями початкових класів. По-перше, пісні забезпечують активне вживання більшої кількості мовних структур, ніж будь-який інший вид діяльності. По-друге, в піснях учні використовують ряд поєднаних речень, в той час як їхня розмовна практика все ще може триматися на рівні коротких фраз або речень. І нарешті, тексти пісень, спеціально написаних для використання на уроках іноземної мови, базуються на повторах, що забезпечує багаторазове вживання ключових структур.
Практичне навчання або «навчання через проекти» є випробуваним засобом мотивації дітей, адже, виконуючи проектну роботу, діти роблять те, що їм природно подобається і мають змогу уникнути того, що їм не подобається.
Виконання проектної роботи дозволяє учням поєднати вивчення англійської мови з іншими предметами шкільної програми, одночасно розвиваючи дитину в цілому – її мислення, уяву, креативність,  навчаючи її соціальним цінностям та вмінню працювати самостійно або в групі. Створюючи та презентуючи кінцевий продукт (плакат, модель, буклет, журнал, винахід тощо), учні розвивають всі чотири мовленнєві вміння (говоріння, читання, слухання та письмо), відпрацьовуючи при цьому вивчений матеріал та вивчаючи нові граматичні структури та лексичні одиниці так само, як вони вивчали та вивчають рідну мову – через досвід. Учні використовують мову як інструмент та мають можливість відчути наскільки вона корисна та гнучка.
Важливим питанням при навчанні англійській мові як іноземної є зменшення емоційної дистанції між учнем та іноземною мовою. Іншими словами – зменшення «чужості» мови, що вивчається, наближуючи її до учнів, створюючи зв’язки з іншими сферами життя учнів, створюючи умови, в яких вони насолоджуються тим, що розмовляють іноземною мовою, розпізнаючи при цьому інтонацію та вимову.
Такі процеси ідентифікації, імітації та креативної гри є частиною того, як діти вивчають свою рідну мову.  Діти із задоволенням наслідують звуки, грають зі словами, та розігрують ролі, що допомагає їм відпрацювати моделі соціальної поведінки, зрозуміти як взаємодіяти один з одним, розвинути свою особистість. Розігрування ролей допомагає дітям розвинути мовні компетенції, уяву та креативність.
Партнерами Міністерства («МакмілланЕдюкейшн», «Експрес Паблішінг», «Британська Рада в Україні», Корпус Миру США в Україні «Оксфорд Юніверсіті Прес», видавництво «Пірсон», «КембріджЮніверсіті Прес») підготовлено методичні та практичні матеріали для організації та  проведення літніх мовних таборів у навчальних закладах. Більш детально ознайомитись з ними можна на сайті Міністерства за посиланням:
Фахова майстерність вчителів іноземних мов
У рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні «Післядипломна педагогічна освіта вчителів іноземних мов» продовжується робота над розробкою кваліфікаційної рамки показників фахової майстерності вчителів іноземних мов. Цей рамковий документ розрахований у першу чергу на вчителів як дієвий інструмент визначення власного професійного рівня та чіткого розуміння шляхів безперервного професійного розвитку в атестаційний та між атестаційний період.
Рамковий документ складається з шести розділів: планування уроків, розуміння процесу учіння та учнів, організація класу та навчальної діяльності, оцінювання та аналіз навчальних досягнень, знання предмета, безперервний професійний розвиток. Кожний із розділів містить дескриптори професійної поведінки вчителя та їх показники, які будуть вимірюватися за відповідною шкалою.
Запровадження рамкового документа сприятиме професійному розвитку вчителів упродовж усього життя через рефлексію власної фахової діяльності; долатиме усталені стереотипи щодо ролі вчителя у навчально-виховному процесі як ретранслятора інформації та сприятиме їхньому усвідомленню власної ролі як організатора процесу навчання, що зосереджує особливу увагу на учінні та навчальних досягненнях учнів; заохочуватиме використання інформаційних та комунікаційних технологій в класі та поза класом.
Рамка показників фахової майстерності вчителів іноземних мов є наступним кроком до покращення якості іншомовної освіти в Україні у контексті інтеграції в європейський простір.
Завдяки рекомендаціям зазначеної Рамки, під час проведення Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» оцінювалась майстерність найкращих вчителів України, їх уміння не тільки ділитись своїм досвідом творчого вчителя-дослідника, який передбачає використання своїх «родзинок» - нових ідей, власних підходів до розв’язання певних завдань у практиці викладання англійської мови, але й уміння спровокувати колег в якості своїх «учнів» на власний творчий пошук та дослідження, на експеримент для отримання певного поштовху до подальшого професійного розвитку.
Пропонуємо аналіз та рекомендації за результатами Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», оскільки учасники цьогорічного конкурсу  продемонстрували різні ступені готовності до випробування: не всім вдалось продемонструвати розуміння технології майстер-класу, його призначення і ключові характеристики. У багатьох випадках майстер-клас нагадував фрагмент уроку, в ході якого, на жаль, не досягався результат співтворчості чи пошуку з проблеми, що досліджувалася. Деякі учасники приділяли забагато уваги теоретизації проблеми, деякі просто демонстрували свої напрацювання без залучення аудиторії до практичної  діяльності. Часто був відсутній такий важливий заключний етап як рефлексія, раціональність у розподілі часу, уміння відчути аудиторію, спрогнозувати реакцію учасників на певний прийом, проявити гнучкість та готовність до нестандартних ситуацій тощо.
У ході випробування «Майстерня» вчитель має продемонструвати свою мовленнєву  і методичну компетенцію, педагогічні якості, творчий потенціал, критичність мислення, навички володіння ІКТ, навички дослідника, здатність до тренерської роботи та інші здібності.
Діяльнісний підхід, що лежить в основі даного випробування не виключає теоретичного знання, яким ділиться «майстер» на початку своєї «Майстерні», стисло знайомлячи учасників із проблемою, темою, прийомом тощо. Це дозволяє зекономити час і максимально сконцентруватись на змісті  практичної роботи.
Готуючись до конкурсного випробування «Майстерня», учаснику важливо усвідомлювати чим майстер-клас відрізняється від уроку, якими є вимоги до його проведення, які важливі характеристики зумовлюють його успішність та якими є критерії оцінювання майстер-класу.
Таким чином, використання нижче наведених методичних рекомендацій націлене на  забезпечення якісної підготовки та ефективне проведення майстер-класів в рамках поширення педагогічного досвіду вчителів іноземних мов.
Майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту і пошук творчого вирішення проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку конкурсанта.
Слід звернути на те, що в технології проведення майстер-класу головне - не повідомити і засвоїти інформацію, а передати способи діяльності, тобто прийом, метод, методику чи технологію.
Найважливішими особливостями майстер-класу є:
1) новий підхід до філософії навчання, який ламає усталені стереотипи;
2) метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками;
3) створення умов для включення всіх в активну діяльність;
4) постановка проблемного завдання і розв’язання його через програвання різних ситуацій;
5) прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників майстер-класу;
6) форми, методи, технології роботи, які не нав'язуються учасникам, а пропонуються;
7) надання можливості кожному учаснику виробити своє ставлення до запропонованого методичного матеріалу;
8) створення умов для процесу  пізнання учасниками, а не передачі  готового знання;
9) форма взаємодії - співпраця, співтворчість, спільний пошук.
Вимоги до організації та проведення майстер-класу
Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за запропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення за допомогою знань інших учасників.
Приблизний алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися з наступних компонентів:
1) виділення проблеми;
2) етап актуалізації знань у цій проблемній площині;
3) об'єднання в групи для вирішення проблеми за участю Майстра, який ініціює пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників;
4) робота з матеріалом;
5) представлення результатів роботи;
6) обговорення та коригування результатів роботи.
У ході обміну думками в учасників майстер-класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей, так і на їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і корегування формулювання проблеми майстер-класу.
Системоутворюючим елементом майстер-класу є проблемна ситуація - початок, який мотивує творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади - найчастіше несподівані для учасників, загадкові і обов'язково особистісні.
Проблемна ситуація характеризує певний психологічно-питальний стан учасника, що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, способи або умови виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів. Конкурсант  повинен представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним, визначити коло засобів, об'єктів, які дозволять почати роботу і через період незнання прийти до відкриття або приєднати до наявного знання нове і поставити інші проблеми для дослідження.
Складаючи проблемне питання (індуктор), треба співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників. Індуктор повинен налаштовувати особистість на саморозвиток і враховувати її потреби в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоціональному контакті та ін.
Важливим елементом технології майстер-класу є групова робота (малі групи можуть визначатися конкурсантом, утворюватися стихійно з ініціативи учасників). Конкурсант розбиває завдання на ряд завдань. Групам належить придумати спосіб їх розв’язання. Причому учасники вільні у виборі методу, шляхів пошуку. Кожному надана незалежність у виборі шляху пошуку рішення, дано право на помилку і на внесення коректив.
Під час роботи в рамках майстер-класу в «учнів» має наступити  момент  «осяяння» або «розуміння». Розуміння може бути різним: себе, інших, прийому, методу, технології. «Осяяння» або «розуміння»  - це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній емоційний конфлікт, який підштовхує до поглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду надається вчителю, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою  колеги, учасника майстер-класу. Такий же процес можна спостерігати в лабораторіях учених, дослідників, коли тривалий пошук приводить їх не тільки до накопичення інформації з досліджуваного питання, але й до іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим обгрунтуванням.
Позиція конкурсанта - це перш за все позиція консультанта і радника, який допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в засвоєнні способів діяльності.
Заключним моментом «Майстерні» має бути короткий діалог конкурсанта з «учнями», який би передбачав у неординарній формі засвідчення результату, продукту спільної творчості або висловлення думок «учнів» з приводу того, що вони для себе «відкрили», як себе відчули і що у цьому було цінним і чому. Рефлексія – останній і обов’язковий етап – відображення почуттів, думок, які виникли в учасників в ході майстер-класу. На цьому етапі майстер-клас як потужна, ефективна форма професійного навчання і зростання має бути осмислена як конкурсантом так і «учнями» для подальшого професійного удосконалення всіх учасників. Цей невід’ємний заключний момент навчальної і професійної діяльності дає неоціненний матеріал для рефлексії самого конкурсанта.
Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу в методичній літературі пропонуються наступні критерії:
1)    презентативність. Виразність інноваційної ідеї, рівень її представленості, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці та практиці освіти;
2)    ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей);
3)    вибір, повнота та оригінальність рішення інноваційних ідей;
4)    актуальність і науковість змісту і прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду;
5)    мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті;
6)    оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим);
7)    ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер-класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам?
8)    уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності;
9)    технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації, прийомів пошуку і відкриття, подиву, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції);
10)                      артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації свого досвіду;
11)                       Загальна культура. Ерудиція,
Отже, майстер-клас є оригінальним і ефективним методом навчання, практичним призначенням якого є ознайомити із якимось прийомом, технікою, даючи відчути на власному досвіді «учню» як це працює, та підштовхнути в ході роботи «учня» самостійно і нестандартно мислити, проявити власний творчий потенціал, зарядити його натхненням до креативності і прагнення експерименту, а отже, сприяти подальшому професійному удосконаленню.
Аналіз конкурсного випробовування «Урок» показав, що рівень методичної підготовки вчителів значно підвищився. Вчителі демонструють уміння створювати сприятливі умови для учіння; атмосферу співпраці, творчості та взаєморозуміння. Спостерігається використання різноманітних прийомів та засобів навчання, творчий підхід до підручника, в основному доцільне застосування ІКТ.
Разом з позитивним враженням від уроків в цілому, слід відзначити низку проблем, які потрібно вирішувати. Серед них можна виділити більш загальні, які стосуються підходів до навчання та переважної більшості вчителів. Є також питання щодо конкретних прийомів та окремих вчителів наприклад:
- «вчителецентризм» – домінування вчителя на уроці. Вчитель: одноосібно визначає цілі та задачі уроку; вирішує, що і як робити на уроці та керує всім процесом. Час говоріння вчителя перебільшує час говоріння учнів. Учні, переважно, виступають у ролі виконавців певних дій;
- цілі та задачі уроку формулюються у дуже загальних термінах, без конкретики, наприклад, «Сьогодні будемо говорити про …». Результати учіння майже не плануються, що призводить до відсутності мотивації учнів на уроці. Для забезпечення мотивації необхідно, щоб учні знали наперед, а найкраще визначили разом з учителем, чого вони навчаться на уроці;
- не завжди зрозумілі задачі кожного окремого виду роботи, наприклад, повторення слів за вчителем хором, читання хором, читання тексту зі слайда, читання вголос ланцюжком одного і того ж тексту. Особливо недоцільними є такі види роботи у середніх та старших класах;
- переважання фронтальних видів роботи, тобто, вчитель запитує – учні відповідають; вчитель дає завдання – учні виконують. Більшість питань і завдань спрямована на перевірку знань фактичної інформації, на розвиток розумової діяльності нижчого порядку (за класифікацією Блума) – ‘розуміння’ та ‘згадування’; із умінь вищого порядку спостерігається ‘застосування’, рідко – ‘аналіз’, і практично відсутні ‘оцінювання’ та творення’. До того ж, завдання більше фокусуються на формі, ніж на змісті, що свідчить про їхню недостатню комунікативність;
- не чіткість інструкцій, що призводить до нерозуміння учнями завдання та неадекватного його виконання;
- слабка аргументація оцінок, наприклад: I appreciateyourwork, Youworkedhard, Youwerenotactiveenough. Таке оцінювання (особливо у середніх та старших класах) не мотивує учнів, не допомагає їм усвідомити свої досягнення та виявити проблеми.
Звертаємо також увагу на ряд інших проблем, які показали конкурсні випробування:
Загальні зауваження:
- інтернет ресурс вчителя англійської мови має бути англійською мовою. Складається враження, що ресурс створювався для перевіряючих, що не володіють мовою, і лише для конкурсу. Такий ресурс не має подальшого життя. Втрачає сенс критерій щодо мовної грамотності. Що оцінювати – грамотність з української мови?
- спостерігаються випадки розміщення запозичених матеріалів без належного посилання на автора або джерело.
Науково-методичні матеріали:
- у своїх статтях, презентаціях досвіду, методичних розробках вчителі описують інноваційні підходи до вивчення мови, твердять, що вони використовують новітні технології, в тому числі й інформаційно-комунікаційні, а в планах уроків переважають застарілі прийоми та види діяльності, які, в основному фокусуються на формі, а не на змісті. Приклад – у статті: «Вивчення граматики є переважно інтуїтивним. Від учнів вимагається не механічне заучування правил, а інтуїтивне відчуття правильно побудованих фрагментів мовлення»; завдання з плану уроку: Як ми утворюємо питальну та заперечну форми havegot/hasgot? Перегляньте таблицю на дошці та скажіть, коли ми використовуємо hasn’tgot, а коли haven’tgot.
- деякі вчителі демонструють недостатнє розуміння певних ключових понять та термінів, як от навички, уміння, результати учіння, комунікація, комунікативне навчання мови, комунікативне завдання, критичне мислення, креативність і таке інше. Так, можна зустріти ‘навички’ діалогічного мовлення; ‘комунікативне завдання’ – по черзі скласти речення, використовуючи умовний спосіб; ‘критичне мислення’ – прослухати текст та виконати вправу Правильно/Не правильно; ‘критичне мислення та креативність’ – у ланцюжку із чотирьох слів визначити зайве слово і пояснити свій вибір.
Плани уроків:
-цілі і задачі уроку в багатьох випадках формулюються у дуже загальних термінах, наприклад, розвивати уміння читання, аудіювання, говоріння та письма; розвивати уміння критично мислити; розвивати мовну здогадку, культуру спілкування, і таке інше. Такі цілі не мають смислового навантаження і не передбачають результатів учіння;
-деякі задачі уроку звучать досить дивно, наприклад, розширити уміння говоріння через читання; закріпити лексику; активізувати прийменники; розвивати навички мовленнєвої компетенції; виховання навичок ведення дискусії;
- очікувані результати учіння як компонент плану уроку практично відсутні.
Навчальні матеріали:
- переважна більшість вчителів слабо розуміє метод проектів та процедури пов’язані з проектною роботою. Тому серед учнівських проектів можна побачити такі: біографія та творчість видатних людей, моя сім’я, визначні місця і таке інше. А серед домашніх завдань з’являються завдання типу: «зробити проект ‘Покупки в Україні’»;
- у навчальних матеріалах, планах уроків, методичних розробках переважають види діяльності, спрямовані на розвиток умінь мислення нижчого порядку (за класифікацією Блума) – ‘розуміння’ та ‘згадування’; із умінь вищого порядку спостерігається ‘застосування’, рідко – ‘аналіз’, і практично відсутні ‘оцінювання’ та ‘творення’.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснення  контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу  з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов'язкового мінімуму змісту й рівню підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики.
Зміст навчання іноземної мови містить у собі 4 види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом  розроблені відповідні критерії.
Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови.
Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота,  які вимоги в навчанні будуть до нього пред'являтися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.
Основною ланкою в системі контролю у загальноосвітніх навчальних закладах є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його оволодіння та здійснення корегування  щодо  застосовуваних технологій навчання.  Основна функція поточного контролю - навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення  вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Наступною  ланкою в системі контролю є семестровий  контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями  раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.
Завдання для проведення семестрового  контролю складаються на основі програми,  охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Семестровий контроль проводиться за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться, наприклад, такий запис:

5.12.
Контроль
Аудіювання
18.12.
Контроль
Говоріння
22.12.
Контроль
Читання
25.12.
Контроль
Письма
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і  може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.
При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише згори правильний  варіант слова, виразу тощо. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
В 5-9 класах зошити перевіряються  один раз на тиждень.
В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу  клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.
Результатом проекту Ради Європи «Європейське мовне портфоліо» в Україні стало створення українських версій цього інструменту для різних вікових категорій учнів загальноосвітніх шкіл, пілотування експериментальних версій на майданчиках п’ятьох областей України: Одеської, Чернівецької, Тернопільської, Донецької та Харківської, упродовж якого удосконалювались запропоновані версії, розроблялись шляхи впровадження методології портфоліо в іншомовне навчання українських учнів. З 2008 року йде широке ознайомлення вчительської аудиторії із новою технологією та принципами Загальноєвропейської мовної політики на шпальтах фахових видань, під час проведення семінарів в різних областях України.  Протягом цього періоду часу до проекту добровільно долучили свої учнів чимало вчителів іноземної мови з різних регіонів країни.
Сьогодні доступні версії для учнів, які вивчають англійську, німецьку і французьку мови, а також методичний посібник для методистів і вчителів. Дані видання знаходяться у широкому доступі в мережі Інтернет за наступними посиланнями.
Методичний посібник для вчителів портфоліо можна знайти за посиланням:
Ознайомитись і скачати версію Європейського мовного портфоліо для школярів 7 – 12 років за посиланням:
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.intwww.britishcouncil.org.uawww.goethe.de/kiev.




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватися за декількома навчальними програмами, а саме:
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивчен­ням іноземних мов. 1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим ви­вченням іноземних мов. 10—11 класи», Київ, 2010 р.;
«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивчен­ням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005 р.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.
Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, 
а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та пред­ставлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко ви­раженою кореляцією між класами.
На сьогодні триває робота з розвантаження навчальних програм для учнів середньої школи, проте, оскільки вивчення іноземних мов має наскрізний та цілісний характер, розвантаження програм неможливо проводити лише у певному віковому сегменті. Саме тому робоча група розглядала та вносила певні зміни у навчальні програми для учнів 1-9 класів.
Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності. Було прийнято рішення перенести розши­рену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю дітям з 4 класу до 5 та 6 класу, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі і важко очікувати, що вона може бути опрацьована інозем­ною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності і аж ніяк не відповідають рівню А1.
У розвантаженій програмі підкреслюється значення демонст­рації знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції, тому важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозу­мілого, побаченого, почутого, переглянутого.
У центрі уваги буде знаходитись не просто відтворення знань, а поступове впровадження вагомих типів навчальної діяльності, для яких розроблено нові стратегії визначення та організації змісту навчальної діяльності. Вилучено ряд граматичних структур які не несуть основного навантаження для відтворення знань, ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.
Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, враховуючи рекомендації Ради Європи. Програма не обмежує самостійності і творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комп­лекти, підручники, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо).
Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік склада­ються згідно з листом Міністерства від для:
                       1-3 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;
                       4 класів — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;
                       5-7 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;
                       8-9 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН
України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
                       10-11 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими нака­зом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;
                       спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням ок­ремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 8-9 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними нака­зом МОН України від 29.05.2014 № 657;
                       спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5); 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвер­дженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 8-9 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи - за Типовими навчаль­ними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);
                       білінгвальних класів: 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 8-9 класи - за Типовими навчальними планами, затвер­дженими наказом МОН України від 07.07.2009 № 626; 10-11 кла­си — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх на­вчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20).
Як і в минулі роки, інваріанта складова типового навчального плану основної школи (1—11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.
Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими навчальний за­клад отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.
Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, навчальним закладом самостійно.
У загальноосвітніх навчальних закладах може використовува­тися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповід­ний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомен­дованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування. Структура кожного підручника є чіткою і послі­довною, вона відображає специфіку предмета «іноземна мова», яка полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма.
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
У ПРЕДМЕТІ «ІНОЗЕМНА МОВА»
Центральною у вітчизняній системі виховання є проблема національного виховання. Національне виховання за своїм харак­тером є багатоетапним процесом, одним з яких є шкільна освіта, унаслідок якої формується система цінностей, набуваються знання й уміння, необхідні для самостійного життя в суспільстві.
Комунікативна спрямованість предмета «іноземні мови» надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характерис­тика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Ученими доведено, що в 6-7 років дитина отри­мує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років - уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в 10-11 років національна самосвідомість формується вже в по­вному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість. Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави.
Перший етап. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім’ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.
Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є, безумовно, тема «Сім’я», упродовж якої учні 
розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення мате­ріалу з теми «Свята і традиції» молодших школярів ознайомлять з елементами культури країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за допомогою іноземної мови, сприйма­ються тільки через призму знань, сформованих у процесі оволо­діння рідною культурою. Тому, ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні, насамперед, вчаться обговорювати сімейні традиції, традиції святкування у власній родині, у дитячому колективі, в якому перебувають.
Другий етап. Виховання любові до своєї малої батьківщини - села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.
В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної діяльності, під час яких відбува­ється самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам’ятки культури, особливості вітчизня­ної шкільної освіти тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.
Третій етап. Формування власне патріотизму, виховання любові до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репре­зентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих проек­тів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів тощо. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних техно­логій, націлених на практичне застосування 
українознавчої інформації, проведення соціокультурних паралелей, виховання від­чуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування на­вчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов’яз­кового мінімуму змісту й рівня підготовки випускників. Ці ви­моги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, гра­матики.
Зміст навчання іноземної мови містить у собі чотири види мов­леннєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відпо­відні критерії.
Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього висуватися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.
Основною ланкою в системі контролю в загальноосвітніх на­вчальних закладах є поточний контроль, що проводиться систе­матично з метою встановлення правильності розуміння навчаль­ного матеріалу й рівнів оволодіння ним та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю — навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення й повторення вивченого матеріалу, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оціню­вання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів тематичних балів, отриманих учнями раніше і контролю чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.
Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуван­ням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Семестровий контроль проводиться за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться, наприклад, такий запис:
5.12.
18.12.
22.12.
25.12.
Контрольль
Контроль
Контроль
Контроль
Аудіювання
Говоріння
Читання
Письма
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.
Під час перевірки робіт з іноземної мови в початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише згори правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі ро­боти, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевіря­лися роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз на семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».
Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу учнів поділяють на групи (з 8—10 учнів у кожній, але не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет, - клас чисельністю понад 27 учнів поділяють на 2 групи.
Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом 
оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні, є Європейське мовне портфоліо.
Результатом проекту Ради Європи «Європейське мовне портфо­ліо» в Україні стало створення українських версій цього інстру­менту для різних вікових категорій учнів загальноосвітніх шкіл, пілотування експериментальних версій на майданчиках п’ятьох областей України: Одеської, Чернівецької, Тернопільської, Донець­кої та Харківської, упродовж якого вдосконалювались запропо­новані версії, розроблялись шляхи впровадження методології портфоліо в іншомовне навчання українських учнів. З 2008 року проходить широке ознайомлення вчительської аудиторії із новою технологією та принципами Загальноєвропейської мовної політики на шпальтах фахових видань, під час проведення семінарів у різних областях України. Протягом цього періоду до проекту добровільно долучили своїх учнів чимало вчителів іноземної мови з різних регіонів країни.
Сьогодні доступні версії для учнів, які вивчають англійську, німецьку і французьку мови, а також методичний посібник для методистів і вчителів. Ці видання знаходяться в широкому доступі в мережі Інтернет за такими посиланнями.
Методичний посібник для вчителів портфоліо можна знайти за посиланням:
http://www.libra-terra.com.Ua/metodychna-literatura/l 1-metoducna- literatura/92-metoducna-emp-portfolio.html
Ознайомитися з версією Європейського мовного портфоліо для школярів 7—12 років і скопіювати її можна за посиланням:
http://www.libra-terra.com.Ua/insha-navchalna-literatura/l 2-other- literatura/141-other-literatura-portfolio-7-12.html
для школярів 12-17 років - за посиланням:
literatura/126-other-literatura-portfolio-12-17.html
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо ви­вчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські реко­мендації з мовної освіти, більш детально ознайомитися із основ­ними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.соє.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev 



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

   На сьогодні внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і в тій чи іншій мірі  охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.
   Обсяг тексту, рівень складності, лексична та гранична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань монологу та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту,лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
   Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
   Наприкінці семестру проводиться контроль за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
   Звертаємо увагу, що «контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитися у формі тестування.
   Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.
  Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:
-                 з першого року навчання (1 клас) – 2 зошити  один з яких може бути на друкованій основі. Для виконання підсумкових контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
   При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі 1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити у яких виконуються навчальні класні та домашні завдання перевіряються після кожного уроку в усіх учнів з виставленням оцінок. В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
   В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів. Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
   Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.
 Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог: писати акуратно та розбірливо; записувати дату виконання роботи. Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні, мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня), вказати номер вправи або вид роботи, що виконується. Зошити та словники підписуються мовою яка вивчається.
   Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02р. №128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній не більше 3-х груп. При вивченні іноземної мови – що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
   Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є само оцінювання. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання. Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо. Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може здійснюватися в трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи само оцінювання, учні вчаться контролювати свої лінгвістичні знання і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими.
   Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного.
  Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.








Комментариев нет:

Отправить комментарий